Любов учителя не знає кінця-краю,

       Не рветься ні на мить гаряча нить.

       Любов учителя ніколи на вмирає,

       Вона у серці учня променить …

       Ці слова з впевненістю можна сприймати як життєве кредо вчительської династії Омельченко.

       Якщо вдома педрада і всі розмови тільки про  школу, уроки та учнів, якщо професія  вчителя стала сенсом життя для кількох поколінь сім’ї  - йдеться саме про вчительську династію.

       Життя сім’ї Омельченків нерозривно пов’язане зі школою. У 60-роках минулого століття започаткувала цю династію  Омельченко Ганна Минівна,   40 років свого життя віддала вона професії вчителя історії, а починала як вчитель початкових класів; довелось і школою керувати кілька років поспіль. Вчила дітей, вчилась сама, ростила та виховувала власних сина та донечку. У цій сім’ї завжди процвітав дух школи: книжки, зошити, підготовка до уроків, виховних заходів, розмови про своїх учнів. Чоловік , Омельченко Андрій Григорович, завжди підтримував свою дружину, своїм ставленням підкреслював значимість та важливість її нелегкої праці. В цей час Ганна Минівна вже на заслуженому відпочинку, але школа для неї залишається тим острівцем духовності та наснаги, що  як і в роки роботи, вона й зараз живе її життям.

            Праця у школі – сенс  життя Ганни Минівни.  Мабуть саме тому її донька також обрала для себе нелегкий вчительський шлях. Омельченко Наталя Андріївна – випускниця Красноармійського педагогічного училища, до речі у ньому отримала свою першу вчительську професію і її мати. За направленням потрапила на Буковину та й працює там вчителем трудового навчання уже тридцять чотири роки.

     Син Ганни Минівни – Андрій, зустрів чарівну дівчину з Буковини, яка щойно стала вчителькою; через деякий час одружилися. Так потрапила у наш Донецький край Омельченко Паша Василівна  та так і залишилася тут у м. Родинському,  і вже 25 років вчить дітей шахтарів, вона -  вчитель початкових класів. Не одне покоління дітей пройшло через її щире серце, вже привели до неї своїх діточок ті, кого вона навчила писати, читати, рахувати багато років тому. Але не зменшується в учительському серці Паші Василівни доброта, бажання дати дітям знання та свою любов.

      Сім’я Андрія та Паші Омельченків виростила двох дітей, синок ще навчається у школі, а ось старшенька донька Катерина – вже сама вчителька. Вона, наслідуючи бабусю, матір та тітоньку,  закінчили Донецький державний університет та стала вчителем української мови, третій рік працює у школі №8 нашого міста. Вже має певний досвід, її не лякають труднощі, у неї є бажання та наснага, здобутки та визнання учнів.

     Ось і маємо чудову вчительську династію Омельченків: Ганна Минівна, Паша Василівна, Наталя Андріївна та Катерина Андріївна.

Омельченко (Губанова) Катерина Андріївна – учитель укр. Мови та літератури ЗОШ №8 м. Родинського Донецької обл. Пед. стаж – 3 роки

Учительська династія Омельченків шанована учнями, колегами та громадськістю міста. Ось що про них говорять:

 « Плекаємо надію, що і надалі розростатиметься родинне дерево Омельченків і ще не один вчитель  виросте в ній, продовжуючи трудовий стаж, що вже зараз нараховує 102 роки педагогічного стажу!                         

Генеалогічне дерево династії вчителів Омельченко:

• Омельченко Ганна Минівна , вчитель історії, 40 років педагогічного стажу, багато років працювала у Родинській ЗОШ №36
• Омельченко (Терен) Наталя Андріївна, вчитель трудового навчання Путильської середньої школи імені Ю.Федьковича Чернівецької області
• Омельченко Паша Василівна, вчитель початкових класів Родинської загальноосвітньої школи №36
• Омельченко (Губанова) Катерина Андріївна, вчитель української мови та літератури Родинської загальноосвітньої школи №8

• Дмитренко Надія Михайлівна, вчитель біології ЗОШ №36, вчитель вищої кваліфікаційної категорії: «Знаю Ганну Минівну з 1970 року. Щира, чуйна людина, вчитель, який всю душу віддавав своїм учням і вони завжди віддячували їй своєю любов’ю та шаною. Багато випускників Ганни Минівни не забувають свою вчительку , підтримують з нею зв’язки.
• Кульченко Валентина Володимирівна, вчитель російської мови Родинської ЗОШ №36, вчитель вищої каліфікаційної категорії, старший вчитель: «Дуже добре знаю Наталю Андріївну , як ученицю нашої школи. Їі бажання стати вчителем розвивадлося ще з раннього дитинства – було з кого приклад брати, її мама Омельченко Г.М. тільки школою й  жила.»
• Тоічкіна Ольга Рафіківна, вчитель початкових класів Родинської ЗОШ №36, вчитель вищої кваліфікаційної категорії: «Паша Василівна – вчитель за покликанням. За час роботи у шашій школі вона завоювала неабиякий авторитет серед учнів та їх батьків. Завжди поділеться власними наробками, але й у інших колег не цурається перейняти краще. Толерантна, щира, працьовита».
• Голованьва Лариса Олександрівна, вчитель початкових класів: «Омельченко (Губанову)Катерину Андріївну знаю ще ученицею нашої школи – старанна, доброзичлива, скромна. Вчительська професія їй дуже пасує».

    «Старатися залишити після себе більше знань і щастя, ніж їх було раніше, покращувати та примножувати отриманий нами спадок – ось над чим ми повинні трудитися» - ці слова Даніеля Дефо цілковито відповідають життєвим цілям чудової вчительської династії Омельченків.

                                        Купавих Г.Б., директор Родинської ЗОШ №36 міста Красноармійська